Збільшення лімфовузлів при остеохондрозі: лікування

Щодо нечасто відзначається збільшення лімфовузлів при остеохондрозі. В основному такий патологічний стан розвивається на тлі прогресування дегенеративних процесів в структурі шийного відділу хребта з порушенням анатомічного розташування хребців. Запальна реакція в лімфатичних вузлах виникає при обмеженні кровоносних судин і нервових корінців внаслідок деформації елементів хребта.

Як простежити зв’язок?

В основному запалення лімфовузлів відзначається при остеохондрозі шийного відділу хребта. Дегенеративні та дистрофічні процеси, які відбуваються у всіх структурних елементах, провокують деформаційні зміни і зміщення хребців. Порушення анатомічної положення в хребті призводить до ущемлення підстави великих кровоносних артерій і нервових волокон, що порушує відтік крові і сприяє утворенню застійних явищ, викликає больовий синдром. Неправильне кровообіг стає причиною поширення запального процесу на близько лежать м’які тканини, в тому числі і лімфовузли. Найчастіше вражаються вузли, які знаходяться на шиї, в області потилиці і під пахвами.

Дегенеративно-дистрофічні ураження грудного або поперекового відділу дуже рідко призводять до запалення в лімфатичних тканинах.

Ще однією причиною, через яку лімфовузли при шийному остеохондрозі можуть збільшуватися, є травма. Зміна структури кістково-хрящової тканини призводить до суттєвих зсувів хребців, які тиснуть на близько лежать вузли. У процесі постійного впливу на сполучну тканину відбувається її травмування і порушення місцевого відтоку крові і лімфи. Це стає причиною застійних явищ в області лімфовузлів і призводить до розвитку запальної реакції. При цьому вузли змінюють свою структуру, на їх поверхні утворюються ущільнення, які при пальпації викликають неприємні больові відчуття.

Як проявляється запалення лімфовузлів?

Патологічні процеси в лімфатичних вузлах, які розвиваються на тлі шийного остеохондрозу, як правило, протікають у вигляді лімфаденіту або лимфаденопатии. Перше захворювання характеризується запаленням тіла самого вузла, а друге – вражає близько лежать м’які тканини. Найчастіше хворобливі відчуття виникають різко і поширюються на одну або обидві сторони шиї. Особливо уражені ділянки болять при виконанні рухів головою. Крім цього, на початкових етапах запального процесу утворюється набряклість тканин, яка збільшується в міру прогресування патології.

Вказувати на те, що починають запалюватися лімфовузли в поєднанні з хондроза можуть і такі симптоми:

  • відчуття скутості в шиї;
  • порушення рухливості в ураженому ділянці хребетної осі;
  • спазми м’язових волокон в потиличній частині;
  • болю в області голови;
  • запаморочення;
  • проблеми із зором і слухом;
  • субфебрилітет.

Запальні процеси в вузлах викликають ряд ускладнень, які збільшують клінічну картину остеохондрозу. Патологічний стан поширюється на плечі, лікті і кисті верхніх кінцівок. При цьому суглоби можуть сильно хворіти, особливо при виконанні активних рухів. Основним ускладненням дегенеративних процесів вважається радикуліт шийної області та періартрит лопатки.

Лікувальні заходи при збільшенні лімфовузлів і остеохондрозі

Якщо причиною запалення лімфатичних вузлів є хондроз, тоді лікування направляється на усунення основного недуги. Застосовуються нестероїдні протизапальні засоби для купірування болю і зниження активності запального процесу. Для розслаблення м’язової тканини використовуються міорелаксанти. З метою відновити повноцінне кровообіг призначаються судинорозширювальні препарати. У більш важких випадках застосовуються хондропротектори і глюкокортикоїди (стероїдні гормони). Широко використовуються препарати для поліпшення регенерації клітин хряща і вітамінно-мінеральні комплекси.

При гнійних утвореннях на лімфовузлах застосовується оперативне втручання для очищення вогнищ запалення.

Інші методи лікування

Сприятливо на стан хворого впливають засоби фізичної реабілітації у вигляді фізіотерапії, ЛФК та ??масажу. Фізіотерапевтичні процедури впливають на м’які тканини, тим самим надаючи протизапальну і болезаспокійливу дію як на хребетний стовп, так і лімфатичні вузли. З терапевтичною метою використовують медикаментозний електрофорез, магнітотерапію і УВЧ, що сприяють нормалізації відтоку лімфи і зміцненню організму. Фізичні вправи поліпшують кровообіг, сприяють усуненню застійних явищ і відновленню рухливості опорно-рухового апарату. Масаж володіє розслаблюючим ефектом, тому знімає спазми м’язів, покращує місцеву мікроциркуляцію і трофіку.

Особлива увага приділяється харчуванню. Завдяки правильно складеного раціону можна знизити вираженість запалення, поліпшити метаболічні процеси, посилити харчування кістково-хрящової тканини важливими елементами і активізувати захисні функції. Слід збільшити вживання овочів, молочних продуктів, жирних сортів риби і горіхів. Кількість жирів тваринного походження і кофеїну в раціоні зводиться до мінімуму.