Верошпирон сечогінний чи ні: побічні ефекти

«Верошпирон» – сечогінний засіб, який переважно використовується для терапії гіпертонії, одного з найбільш поширених захворювань, що характеризується підвищеними показниками артеріального тиску. Фармзасобів має м’який діуретичний ефект і може бути використано при проблемах в електролітно-водному балансі. Оскільки у ліки є недоліки, перед початком його застосування слід проконсультуватися з лікарем.

Склад, форма випуску та механізм дії

Засіб «Верошпирон» – калийсберегающий медикамент, який має сечогінний властивість, але при цьому зберігає в організмі калій. Завдяки тому, що разом з уриною виводиться зайва рідина, знижуються показники артеріального тиску, зменшуються набряклості. Поставляється препарат «Верошпирон» у вигляді таблеток, активним складовим яких виступає спиронолактон. Розташовуються таблетки на блістерах по 20 або 100 штук, які поміщені в пачку з картону. Додатковими речовинами теоретичного «Верошпірону» є:

  • Діоксид кремнія;
  • желатин;
  • кукурудзяний крохмаль;
  • діоксид титану;
  • тальк.

Коли використовується сечогінний засіб «Верошпирон»?

В інструкції із застосування препарату «Верошпірону» сказано, що призначається ліки для терапії таких станів:

  • набряклості, яка викликана захворюваннями ендокринної та серцево-судинної системи та іншими порушеннями;
  • гіпертонії;
  • цирозу печінки, який спровокував скупчення великої обсягу рідини в черевній порожнині;
  • опіків;
  • захворювань нервово-м’язового характеру.

Як приймати діуретик?

Таблетки «Верошпирон» приймаються перорально, їх не можна розжовувати та потрібно запивати великою кількістю рідини. Переважно призначається ліки для вживання в ранковий час або ж у обідню перерву разом з їжею або після її прийому. Доктора відзначають, що в процесі лікування описуваних медикаментом важливо уникати вживання в їжу сильно солоних продуктів, а також їжі, яка багата калієм. Під час всього курсу терапії заборонено вживати і алкогольні напої.

Особливу акуратність потрібно дотримуватися при управлінні автомобільним транспортом і важкими механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості реакції.

Дозування сечогінний засіб вказана в таблиці, і залежить від захворювання, на яке страждають пацієнти:

стан дозування
Стійке підвищений артеріальний тиск 100 мг раз на добу. Іноді допустимо збільшити дозу до 200 мг.
Набряки, викликані нефротичним синдромом 100-200 мг раз на добу
Набряклості, спровоковані порушеннями в роботі серця 100 мг раз на день
Набряки через цирозу печінки 100-400 мг раз на день

Кому не можна використовувати діуретик?

В інструкції із застосування «Верошпірону» зазначено, що сечогінний засіб протипоказано людям з наступними станами:

  • збої в діяльності нирок;
  • цукровий діабет;
  • індивідуальна непереносимість до окремих речовин в складі ліки;
  • адренокортікальная недостатність;
  • збільшення скупчення кальцію і калію в плазмі крові;
  • порушення в роботі печінки;
  • період вагітності;
  • захворювання статевої системи.

З акуратністю прописують діуретик в таких ситуаціях:

  • серцева блокада;
  • оперативні втручання;
  • вживання гормональних медпрепаратів;
  • похилий вік.

Побічні ефекти

Інструкція по застосуванню сечогінний засіб «Верошпирон» знайомить користувача з тим, що фармзасобів іноді викликає наступну побічну симптоматику:

  • болю в шлунково-кишковому тракті;
  • кровотеча шлунку;
  • напади нудоти;
  • блювотні позиви;
  • порушення сечовипускання;
  • загальмованість;
  • слабкість;
  • болю в голові;
  • збої в циклі менструації;
  • свербіж шкірних покривів;
  • пухирчатка;
  • вертиго.

Чим загрожує передозування «ВЕРОШПІРОНУ»?

Якщо пацієнт прийняв надмірну дозу сечогінного засобу, може виникнути наступна небажана симптоматика:

  • порушення свідомості;
  • висип на шкірі;
  • порушення водно-електролітного балансу і стільця;
  • напади нудоти;
  • блювотні рефлекси;
  • підвищена стомлюваність.

лікарська взаємодія

Доктора відзначають, що сечогінний засіб знижує терапевтичний ефект антикоагулянтів і «Мітотан». Поєднання з іншими діуретиками збільшує сечогінний ефект «Верошпірону» і дія, спрямована на зниження показників артеріального тиску. Крім цього, пацієнтам слід врахувати, що описуваний медикамент збільшує токсичність фармпрепаратів, які містять в своєму складі літій. Спільне використання таких ліків може викликати інтоксикацію організму, яка проявляється у вигляді нападів нудоти, блювоти, запаморочення і головного болю.

Чим замінити «Верошпирон»?

В аптечних мережах представлений ряд медикаментів, які мають схожий механізм дії на організм і знижують показники артеріального тиску. Якщо пацієнту протипоказаний «Верошпирон», то лікарі призначають такі сечогінні засоби:

  • «Еріданус»;
  • «Спіролактон»;
  • «Реніаль»;
  • «Еспіріт».

Важливо відзначити, що у кожного з перерахованих вище фармзасобів існують власні протипоказання і негативні реакції. Саме тому приймати рішення про самостійну заміну призначеного «Верошпірону» на його аналоги строго заборонено. Самолікування може згубно позначитися на загальному стані здоров’я пацієнта. При артеріальній гіпертензії важливо спостерігатися у спеціаліста, який знайомий з історією хвороби пацієнта і знає про всі індивідуальні особливості його організму.

Умови відпуску та зберігання

Щоб придбати сечогінний «Верошпирон» буде потрібно рецепт, який виписав лікар. Тривалість зберігання медикаменту – 5 років з дати його виробництва, яка надрукована на упаковці. Зберігати медпрепарат потрібно в сухому і темному приміщенні, температура в якому не буде досягати 30-ти градусів. Важливо берегти фармзасобів від променів сонця і дітей.