Ревматоїдний артрит: лікування, діагностика, симптоми

Найбільш небезпечним захворюванням, яке вражає суглоби, є ревматоїдний артрит. Патологія розвивається поступово і зачіпає всі органи і системи. Хвороба супроводжується сильними болями і істотно знижує якість життя пацієнта. Захворювання має різні причини появи і особливості протікання. Виявити недугу можна, пройшовши спеціальне обстеження. На жаль, терапія при ревматоїдному артриті не виліковується патологію, але уповільнює дегенеративний процес і знімає основні симптоми. Ігнорування проблеми призводить до інвалідності пацієнта і смерті.

Етіологія і патогенез

Патологія відноситься до аутоімунних захворювань, при яких переважно уражаються суглоби.

Ревматоїдний артрит (0.5 – код за МКХ 10) провокує запальний процес в рухомих з’єднаннях, поступово запалення поширюється, викликаючи пошкодження легенів, ураження нирок та інші ускладнення. Механізм розвитку пояснює імунологія: організм продукує надмірну кількість антитіл, які осідають в кістковій і хрящовій тканині і викликають зміни суглобів. Як правило, спочатку виникає запалення в парних рухомих з’єднаннях (кистях рук, ліктях, колінах), прогресуючи, артрит руйнує хрящову прошарок, кістки починають тертися один об одного і зміщуються.

причини артриту

Сучасна медицина не знає першопричин хвороби. Ревматоїдний артрит не має обмежень за віком: захворювання розвивається у дітей і у дорослих. За статистикою, недуга частіше діагностують у жінок. Вчені пояснюють це гормональними перебудовами жіночого організму, такими як вагітність, менопауза і клімакс. Розвиток артриту у чоловіків провокують шкідливі звички: алкоголь, тютюнопаління та хвора щитовидна залоза. Виділяють такі фактори ризику, які викликають захворювання суглобів:

  • Генетична схильність. У медицині має місце теорія про те, що артрит передається у спадок.
  • Стрес. Багато пацієнтів відзначають, що недуга виник після серйозного емоційного перенапруження.
  • Екологічна ситуація. Неякісна вода, забруднене повітря, високий радіаційний фон і продукти харчування низької якості впливають на загальний стан здоров’я і знижують імунітет, що дає основу для розвитку патології.
  • Інфекції. Часто хвороба є результатом інфікування суглоба. Крім того, існує ризик зараження інфекційним агентом з іншого вогнища запалення в організмі. Гнійна ангіна і герпес – джерела зараження. У такому випадку розвивається неспецифічний артрит.

Класифікація захворювання

Існують такі типи ревматоїдного артриту:

  • Серопозитивним. Ревматоїдний фактор присутній і його можна виявити за допомогою спеціального аналізу.
  • Серонегативний. При дослідженні синовіальної рідини не можна виявити ревматоїдний фактор.
  • Ювенільний. Вважається дитячої формою, оскільки виникає у молодих пацієнтів, до 16 років.
  • Артроідний артрит похилого віку.

Клініко-анатомічна класифікація захворювання:

  • поліартрит, оліго- і моноартріт;
  • артрит виражається системними проявами;
  • недуга поєднується з дифузними змінами хряща – на остеоартроз і ревматизмом;
  • синдроми Стілла і Ферт.

Захворювання має класифікацію по динаміці розвитку. Артрит з високою активністю провокує деформацію суглоба і системні порушення протягом першого року. Повільна форма патології не викликає функціональних порушень протягом тривалого часу і патологічний процес сфокусований на рухомому зчленуванні.

Стадії і симптоми

Прояви патології корелюються ступенем розвитку, що відображено в таблиці:

стадія клінічна картина симптоми
1 Незначне витончення кісткової тканини неінтенсивні болю
Починається звуження суглобової щілини Скутість рухомих зчленувань вранці
2 З’являється атрофія прилеглих м’язів обмеження рухливості
Стартує кісткова ерозія Набряк хворого суглоба
Підвищена локальна температура
3 Велика атрофія м’язів інтенсивні болі
Значна ерозія і витончення кістки Почервоніння і набряк шкірного покриву над хворим зчленуванням
Відбувається формування кальцинатів м’язові спазми
Симетрична деформація суглобів
4 У кісткової тканини видно кісти, ерозії і кальцинати Відсутність рухової функції
Рухливе зчленування повністю деформовано Сильні болі, які не купіруються звичайним знеболюючим
Повна атрофія м’яких тканин інвалідність

Захворювання має системний характер, часто з’являються неспецифічні симптоми ревматоїдного артриту:

  • погіршення загального стану;
  • швидка стомлюваність;
  • розлад апетиту;
  • запалення слинних залоз (синдром Шегрена);
  • метеозалежність;
  • оніміння кінцівок;
  • збільшені лімфовузли;
  • кашель;
  • розлади шлунково-кишкового тракту.

Найбільш агресивною є суглобово- вісцеральна різновид артриту (хвороба Стілла). Вона виражається швидким розвитком і вираженими симптомами. У пацієнта спостерігається лихоманка, великі поразки суглобів, ломота, шкірні висипання і сильні болі. Ця форма недуги досить рідкісна, але найбільш небезпечна. Звичайно, чим раніше пацієнт помітить перші ознаки захворювання, тим ефективніше буде терапія. Сучасне обладнання і методи дослідження дозволяють діагностувати недугу на ранній стадії.

Як проводиться діагностика?

Для виявлення патології необхідно звернутися до ревматолога. Під час прийому лікар вислухає скарги і проведе клінічний огляд. Як правило, гострий ревматоїдний артрит має специфічні ознаки, які легко виявити при пальпації суглоба. Особливу роль в діагностиці грає збір анамнезу. Встановлення патогенезу дозволяє підібрати найбільш ефективні методи лікування. Для уточнення діагнозу пацієнту необхідно пройти ряд інструментальних та лабораторних аналізів:

  • Генетичний аналіз. Оскільки артрит має спадковий патогенез, дослідження дозволяє підтвердити діагноз при виявленні в матеріалі гена HLA-B27.
  • Загальний аналіз крові. Відображає стан організму. Високий рівень ШОЕ і лейкоцитів говорять про патологічному процесі. Крім того, дослідження виявляє анемію, до якої схильні 8 з 10 хворих на артрит. Однак недокрів’я може бути спровоковано нестачею заліза в організмі.
  • Тест на ревматоїдний фактор. Один з основних аналізів, що дозволяють підтвердити ревматоїдний артрит, якщо в крові пацієнта виявлено імуноглобуліни.
  • Рентген. Дослідження оцінює цілісність кісток, наявність кіст, що характерно для артриту.
  • УЗД. Обстеження дозволяє виявити патологію м’яких тканин і проблеми з судинами.
  • МРТ і КТ. Комп’ютерні методи діагностики відрізняються високою точністю і інформативністю. Дослідження дозволяють робити докладні пошарові знімки хворого суглоба.
  • Пункція. Процедура забору синовіальної рідини для подальшого мікроскопічного дослідження. Інформативна при артриті інфекційного характеру.

Як лікувати?

Пацієнт повинен розуміти, що повністю вилікувати артрит неможливо, проте сучасні методи медицини дозволяють знизити симптоматичні прояви і уповільнити дегенеративні процеси в тканинах.

Призначення схеми терапії залежить від того, як протікає захворювання, які причини виникнення і наскільки виражені рухові обмеження. Консервативне лікування ревматоїдного артриту завжди комплексне і включає прийом медикаментів, фізіотерапію, ЛФК, профілактичне лікування. При серйозних кісткових деформаціях застосовують хірургічні методи.

лікування ліками

Лікування при ревматоїдному артриті включає прийом таких груп препаратів:

  • Нестероїдні протизапальні. Препарати купируют загострення, мають позитивний вплив на набряк: «Вольтарен», «Диклак», «Нурофен».
  • Кортикостероїди. При неефективності НПЗЗ застосовують гормональне лікування запалення. В основі ліки гормони стресу, які сприяють усуненню гострого больового синдрому і набряку: «Преднізолон» і «Гідрокортизон».
  • Цитостатики. Препарати пригнічують поділ клітин і сприяють зменшенню вироблення антитіл: «Метотрексат» і «Ралітрексед».
  • Болезаспокійливі. При помірному больовому синдромі призначають «Парацетамол», якщо уражений суглоб болить дуже сильно, можливе призначення наркотичних знеболюючих.
  • Хондропротектори. Препарати стимулюють вироблення і відновлення хрящової тканини: «Хондроксид», «Терафлекс».
  • Вітамінні комплекси, у складі яких переважають: кальцій, залізо, вітамін D.

фізіотерапія

У комплексі з медикаментозною терапією, ревматичний артрит лікується такими фізіопроцедурами:

  • електрофорез;
  • гарячі і холодні компреси;
  • бальнеотерапія;
  • магнітотерапія;
  • ультразвук.

Ускладнення ревматоїдного артриту

Ревматоїдний артрит небезпечний такими наслідками:

  • розрив сухожиль;
  • запалення: судин, очей, легенів і серця;
  • цервікальна мієлопатія;
  • інфаркт і інсульт;
  • шлунковий і кишкова кр
    овотеча;
  • травми спинного мозку.

Заходи профілактики та прогнози

Якщо захворювання локалізовано в 1-3 суглобах і не має системних проявів, можна прогнозувати сприятливий розвиток подій.

Правильно підібрана терапія і виконання рекомендацій лікаря дозволяють домогтися стійкої ремісії. Гірше йде справа, якщо у пацієнта виникає резистентність до терапії або недуга поширилася в інші органи. Однак і в цьому випадку можна знайти ефективні методи лікування. Ревматоїдний артрит не заразний, але пацієнт повинен дотримуватися запобіжних заходів, щоб убезпечити себе. Необхідно постійно спостерігатися у ревматолога і раз на півроку проходити профілактичні огляди. Важливу роль в профілактиці відіграє здоровий спосіб життя: збалансоване харчування, дотримання режиму і регулярні заняття спортом. Дотримання цих принципів допоможуть відчувати себе краще і уникнути неприємних захворювань.