Гострий гломерулонефрит: лікування, симптоми, патогенез

Якщо нирки функціонують не так, як потрібно, то, можливо, це гострий гломерулонефрит або пострептококковий. Це загальне патологічне поняття, яке об’єднує кілька різних ниркових захворювань. До кінця етіологія гострого гломерулонефриту не з’ясована, але лікарі схиляються до проникнення інфекції, яка порушує роботу нирок.

Найчастіше клінічні ознаки гострого гломерулонефриту відзначаються у дітей 5-12-річного віку, рідше порушення діагностується у дорослих.

Гостра форма гломерулонефриту: в чому суть?

Гострий постстрептококовий гломерулонефрит характеризується іммуноалергіческім дифузним пошкодженням капілярів ниркових клубочків. При патології пошкоджується не одна нирка, а відразу обидва органи. Відзначається структурна зміна в судинних мембранах, що приводить до порушеною фільтрації. При гострому гломерулонефриті з організму пацієнта виходять корисні компоненти, а токсини і рідина накопичуються, що призводить до інтоксикації і дисфункції багатьох систем.

Що відбувається: етіологія і патогенез

Основна причина, по якій виникає гострий гломерулонефрит – зараження стрептококами. Проникнути інфекція здатна через мигдалини, придаткові пазухи, середнє вухо, шкірний покрив. Нерідко на розвиток дифузного ураження ниркових клубочків впливають герпесвірус, мононуклеоз, краснуха. Нерідко гострі проблеми з нирками проявляються після переохолодження, що викликає запальну реакцію в органі. Вплинути на розвиток гострого гломерулонефриту здатні:

  • ракова пухлина в легеневої, кишкової або ниркової тканини;
  • патології алергічної етіології;
  • хвороби системного характеру:
    • артрит ревматоидной форми;
    • васкуліт;
    • красна вовчак.

Патогенез гострого гломерулонефриту грунтується на збої в імунітеті. Можливі 2 механізму розвитку порушення:

  • аутоімунний;
  • імунокомплексний.

У першому випадку проти частинок ниркової тканини впливають антитіла, спродуковані імунітетом, які приймаються за антиген. Формуються імунні комплекси, що травмують капіляри. Якщо відзначається імунокомплексний механізм розвитку, антитіла утворюються в кров’яної рідини і при фільтрації відбувається їх осідання на капілярних мембранах, внаслідок чого видозмінюється їх структура і виникає дисфункція.

Класифікація патології

Різновиди захворювання описані в таблиці:

Класифікація Різновид гострого гломерулонефриту
за симптоматиці Латентна / атипова
Ациклічності / бессимптомная
Класична або типова
За течією гостра
подострая
хронічна
За джерелами розвитку постстрептококовий
ексудативна
мезангіокапілярний

На які симптоми звернути увагу?

Гострий дифузний гломерулонефрит розвивається з характерними симптомами, на які неможливо не звернути уваги. На початковій стадії проблема супроводжується набряком в області обличчя, підвищеним артеріальним тиском і незначним порушенням мочевиведенія, при якому скорочується добовий обсяг урини. При гломерулонефриті гострого перебігу відзначається тріада синдромів:

  • набряклий;
  • серцево-сусодістий;
  • сечовий.

При першому синдромі відзначається швидке прогресування, в результаті чого у людини набрякає все тіло, нерідко спостерігаються приховані набряки. Для серцево-судинного характерні ознаки:

  • підвищення артеріального тиску понад 160 мм рт. ст .;
  • розвиток лівошлуночкової недостатності.

Для сечового синдрому характерно скорочення обсягу урини і підвищення числа білка в сечі. Нерідко пацієнти з гострим гломерулонефритом відзначають домішки крові при мочевиведенія. Якщо патологічні ознаки з боку сечовивідної системи не проходять через 2 роки, то це сигналізує про перехід гломерулонефриту в хронічну фазу. Всі синдроми вимагають своєчасного усунення, оскільки тягнуть за собою важкі наслідки.

Особливі прояви у дітей

Гострий гломерулонефрит розвивається у дітей на тлі фарингіту, отиту або гаймориту, які спровоковані стрептококами. Хвороба діагностується у трьох пацієнтів з 10-ти тисяч, в зоні ризику знаходяться діти 5-12-річного віку. При відхиленні у дітей відзначаються такі ж клінічні симптоми, що і у дорослих. Батьки на перших порах можуть помітити млявість малюка, відмова від їжі, примхливість. Ці ознаки виникають через 14 днів після інфікування. Категорично заборонено самостійно лікувати дитину, оскільки можна викликати ускладнення.

Чи небезпечні ускладнення?

На фактори ризику ускладнень впливають вік і прогресування недуги. У літніх людей частіше на тлі запущеного захворювання виникає недостатність серця і судин. Порушення викликано різким підвищенням показників артеріального тиску і отруєнням організму. Для серцево-судинної недостатності характерні прояви:

  • задишка;
  • кашель;
  • набряклість в області легенів.

Також можливий розвиток недостатності сечовивідного органу, яку можливо усунути, якщо вчасно почати лікування і дотримуватися всі лікарські рекомендації. Якщо у пацієнта на тлі гострого гломерулонефриту виникла олігурія, то незабаром вона призведе до нефротичного синдрому. Ще одне серйозне ускладнення – перехід гломерулонефриту в гостру фазу з розвитком хронічної недостатності нирок.

Що робити при гострому гломерулонефриті?

Діагностика: основні методи

Якщо гострий гломерулонефрит знаходиться в латентній фазі, то виявити патологію без ретельного діагностичного обстеження неможливо. При діагностиці використовуються лабораторні та інструментальні варіанти обстеження:

  • загальний аналіз урини і крові;
  • аналіз по Нечипоренко;
  • лабораторна діагностика методом Каковского-Аддиса;
  • імунологічне тестування;
  • біохімія крові.

Важливо також відрізнити гломерулонефрит від інших уражень нирок, з цією метою призначається диференціальна діагностика, що включає інструментальні методи обстеження:

  • КТ і МРТ;
  • ультразвукове обстеження органів мочевиведенія;
  • рентгенографія;
  • нефробіопсія.

ефективне лікування

При лікуванні важливо дотримуватися постільного режиму і виконувати всі лікарські вимоги. Терапія проводиться в стаціонарі під суворим наглядом лікарів. При початкових етапах недуги застосовуються медикаменти, що дозволяють купірувати джерело гломерулонефриту. Необхідно пропити антибактеріальні препарати, які усунуть віруси і бактерії. Важливо використовувати медикаменти, які не роблять нефротичного впливу:

  • «Пеніцилін»;
  • «Еритроміцин»;
  • «Олеандоміцин».

Також потрібні фармпрепарати, які впливають на патологічні прояви. Знизити показники артеріального тиску можливо «Резерпина», який приймають спільно з діуретиками сильної дії: «фуросімід» або «Урегіт». При комплексній терапії використовуються кортикостероїдні препарати і іммунодепрессани:

  • «Метилпреднізолон»;
  • «Преднізолон».

Кортикостероїди при гострому гломерулонефриті показані лише в тому випадку, якщо не виникає поліпшення після симптоматичного лікування.

Які продукти можуть нашкодити?

Щоб лікування і реабілітація пройшли успішно, потрібно дотримуватися дієтичного харчування. Негативна дія на організм надає сіль, тому від неї відмовляються. Рекомендується робити упор на овочі та фрукти, що містять калій. Необхідно знизити кількість споживаної води, щоб нормалізувати діурез. Якщо відзначається ускладнена форма недуги, то пацієнт голодує 1-2 дня, при цьому дозволено змочувати губи водою або полоскати ротову порожнину.

Профілактика – вірний спосіб запобігання хвороби

Щоб не проводити лікування гострого гломерулонефриту, роблять профілактичні заходи. Профілактика заснована на своєчасному лікуванні патологій органів дихання, розташованих вгорі. Потрібно своєчасно проходити діагностику і боротися з патогенними вірусами і бактеріями. Не рекомендується переохолоджувати органи малого тазу і допускати алергічних реакцій в організмі. Важливо зміцнювати імунну систему за допомогою правильного харчування і прийому вітамінно-мінеральних комплексів. При своєчасному виявленні і терапії прогноз на успішний результат становить 80%, у дітей цей показник вище – 95%. При цьому вдається повністю відновити роботу внутрішнього органу. Щоб уникнути рецидиву проводяться регулярні огляди у лікаря.