Антибіотики при отиті у дорослих: добірка кращих препаратів

Отит – поширена патологія серед дорослого населення. Вже при перших ознаках захворювання рекомендується проведення медичної діагностики і відповідної терапії, відсутність яких часто призводить до притуплення слуху та іншим серйозних наслідків. Сучасні антибіотики при отиті застосовуються з метою боротьби з патогенами, скорочення тривалості лікування та попередження розвитку ускладнень. Застосовувати подібні препарати необхідно тільки після консультації з фахівцем і уточнення їм особливостей організму пацієнта.

Коли антибіотики незамінні

Антибіотикотерапія покликана підвищити шанси хворого на успішний результат захворювання і зниження ймовірності виникнення негативних явищ в органах слуху. Під час лікування важливо дотримуватися позначені фахівцем дозування і приймати ліки протягом необхідної кількості днів.

Прийом антибіотиків стає обов’язковим, якщо у пацієнта спостерігаються:

  • запальний процес або відсутність позитивних результатів симптоматичної терапії;
  • виділення ексудату і ослаблення гостроти слуху;
  • перфорація вушної мембрани, що супроводжується появою гнійних мас;
  • хворобливі відчуття на тлі загальної інтоксикації.

Також антибіотики при отиті у дорослих показані з метою профілактики можливих ускладнень, що розвиваються на тлі ослаблення імунітету. Для повного одужання часто потрібні анальгетики і протизапальні препарати. Додатково проводяться прогрівання і промивання антисептиками.

Конкретний лікарський засіб призначається після вивчення патогенної мікрофлори, що стала збудником хвороби. Для цього в лабораторних умовах медичного закладу уточнюється ступінь її переносимості різних видів антибіотиків.

При виражених ознаках отиту і тяжкому перебігу хвороби рекомендується приймати одночасно кілька видів антибіотиків, що випускаються в різних формах.

Вибір ефективного препарату

Для вибору ефективного антибіотика необхідно володіти інформацією щодо збудника патології. При розвитку отиту у пацієнтів переважно виявляють:

  • пневмококи;
  • гемофільної палички;
  • моракселлу.

Виникнення середніх отитів в більшості випадків провокується пневмококами – бактеріями, високочутливими до пеніциліну. Ліки на його основі нерідко показані при гарячкових станах і вираженому запальному процесі.

Антибіотики пеніцилінового ряду в деяких ситуаціях замінюються препаратами з числа цефалоспоринів або макролідів. Необхідність в цьому виникає у разі недостатньої ефективності попереднього лікування, а також при наявності стійкої інфекції. Не застосовуються при отитах такі лікарські препарати, як Бензилпенициллин, Гентамицин, котрімоксазол, біцилін.

Більшість антибіотиків є «конфліктними», т. Е. Здатними вступати в небезпечне взаємодія з іншими ліками. З цієї причини фахівець, який проводить лікування, повинен ретельно підбирати препарати для паралельного прийому.

Позбутися від отиту без призначення антибіотиків досить проблематично. Відмова від терапії часто провокує різні ускладнення, серед яких запальні процеси в скроневій області або в мозкових оболонках.

Самостійний вибір пацієнтом кращих ліків для боротьби із захворюванням не рекомендований – відсутність лікарського контролю за процесом лікування збільшує ризик розвитку негативних явищ. Лікування отиту антибіотиками без попереднього проведення антибіотикограми (визначення ступеня чутливості патогенів до медикаментів), в неписьменних дозуваннях або короткими курсами часто призводить до його хронізації, розвитку рецидивів і суттєвого погіршення слуху.

Антибіотики, актуальні при зовнішньому отиті

Антибіотики при зовнішньої формі отиту показані при появі з вушного проходу гнійних виділень і ослабленні слухового сприйняття. Традиційно фахівцями застосовуються:

  • азитроміцин;
  • ампіцилін;
  • оксациллин;
  • Амоксиклав.

Азитроміцин при отиті очолює списки часто призначуваних препаратів. Даний засіб відрізняє висока ефективність по відношенню до багатьох представників хвороботворної мікрофлори. Дорослі пацієнти приймають таблетки Азитроміцину до 4 разів протягом доби. Даний препарат не призначений для лікування жінок у період вагітності та лактації, а також пацієнтів, що мають печінкову недостатність.

Ампіцилін здатний справлятися з різним видами інфекції, однак, як і попереднє засіб, заборонений в період виношування дитини та грудного вигодовування. Найчастіше пацієнтам рекомендується 4-разовий прийом таблетованої форми ліків на добу.

Оксациллин в таблетках необхідно приймати з 4-6-годинними інтервалами. З таким же проміжком часу препарат призначається внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Гранично допустима добова доза для дорослих при прийомі всередину не може перевищувати 6 м Ліки застосовується при вагітності, однак його призначення в період лактації вимагає повної відмови від грудного вигодовування.

Амоксиклав також призначається у вигляді таблеток. Дозування визначається ступенем розвитку патологічного процесу. Тривалість терапії часто досягає 2 тижнів. Препарат може використовуватися в період вагітності. Лікування Амоксиклавом в період лактації вимагає тимчасового переходу на штучне вигодовування.

Терапія вищепереліченими препаратами часто доповнюється засобами, що мають форму крапель і мазей. При виявленні змішаного типу інфекції показані Нистатин, Кандибіотик або Оксікорт. Якщо у хворого поблизу зовнішнього слухового проходу виявлені фурункули, будуть потрібні закапування Граміцидин або софрадекс. Часто фахівці включають в схему лікування Нормакс – ефективний вушної антибіотик, що містить чималі дози норфлоксацину.

Дозування і тривалість застосування будь-яких антибіотиків повинен визначати фахівець, виходячи з конкретних симптомів, характеру, тяжкості перебігу хвороби. У випадках коли подібні препарати протипоказані, вдаються до симптоматичної терапії.

Лікування середнього отиту

При розвитку отиту середнього вуха першочергово застосовують лікарські засоби, призначені для закапування. До таких належать:

  • Отофа;
  • Анауран;
  • Ципролет;
  • Фугентін.

Отофа входить в число сильнодіючих препаратів. Використовується як антибіотик при отиті середнього вуха у дорослих. Крім цього, препарат застосовують при пошкодженнях вушної мембрани. Ліки забезпечує виражену антибактеріальну і бактерицидну дію, проявляє помірний знеболюючий ефект. Даний засіб практично не надходить у загальний кровообіг, завдяки чому передозування їм малоймовірна. Стандартна схема лікування дорослих – по 5 крапель тричі протягом дня. Терапія триває не менше 1 тижня.

Анауран – антібіотікосодержащіе краплі, що забезпечують протизапальну і антибактеріальну дію. Препарат однаково ефективний при усуненні різних форм захворювання. Доза ліків може визначатися тільки лікарем. Згідно з інструкцією, вона становить 5 крапель, що вводяться в слуховий прохід 2 рази на добу. Рекомендована тривалість курсу лікування – близько 7 днів.

Ципролет – малотоксичний препарат, до складу якого включений ефективний антибіотик ципрофлоксацин. Даний продукт не може застосовуватися у вагітних і годуючих пацієнток. У випадках гострої форми патології закапування проводяться щогодини до зникнення основних симптомів, після чого препарат рекомендується застосовувати ще 2 доби. При негострих станах засіб вводиться в вушної прохід з 4-годинною перервою. Ліки закопують в кількості 1-2 крапель, після чого голова хворого повинна 2 хвилини перебувати в закинутою положенні. Після процедури в вуха повинні вставлятися ватяні турунди.

Після застосування Ципролету може розвиватися сонливість. У зв’язку з цим в період антибіотикотерапії пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з високоточними механізмами, рекомендується утримуватися від подібних видів діяльності.

Фугентін – антибіотик, високо результативний при гнійному отиті. Препарат не призначається при виявленні у пацієнта порушеною цілісності барабанної перетинки. Засіб закопується в порожнину вуха триразово о 24 годині (по 2-5 крапель). Також в неї може міститися ватний тампон, просочений ліками. Антибіотик застосовують протягом 5-14 днів.

Перед закапуваннями будь-якими продуктами обов’язковий туалет зовнішнього слухового проходу. Крім цього, рідкі лікарські форми не повинні застосовуватися в холодному вигляді. Перш ніж вводити засіб в хворе вухо, необхідно нагріти його до температури тіла.

При отитах середнього вуха пацієнтам також призначаються внутрішньом’язові ін’єкції Цефтріаксона. Якщо патологію відрізняє затяжний характер, обов’язковим стає використання нестероїдних протизапальних засобів. Запущені форми отиту лікуються з використанням ципрофлоксацину.

Антибіотикотерапія при лабиринтите

Під лабіринтиту фахівці мають на увазі розвиток запального процесу в області внутрішнього вуха (внутрішній отит). Для боротьби з даним видом хвороби часто потрібно перебування пацієнта в стаціонарних умовах. Схему лікування розробляє фахівець після з’ясування першопричин виникнення захворювання і особливостей його перебігу.

Основу медикаментозної терапії лабірінтіта становить застосування медикаментів, що входять в різні фармакологічні групи. У списку ефективних антибіотиків числяться препарати з наступними назвами:

  • амоксицилін;
  • піперацилін;
  • оксациллин;
  • еритроміцин;
  • кларитроміцин;
  • Сумамед.

Амоксицилін і Піперацилін – антибіотики, що демонструють широкі можливості в боротьбі з патогенами. При лабиринтите ці препарати вводяться в вену краплинним способом. Добова доза кожного з ліків розділяється на кілька застосувань (через кожні 8 годин після чергової ін’єкції). Вона не повинна перевищувати 12 г. Через кілька днів терапії пацієнту можуть бути призначені пероральний прийом препаратів або внутрішньом’язове введення.

Дані антибіотики вимагають обережності при призначенні вагітним пацієнткам. При схильності до алергічних реакцій на продукти ряду пеніциліну, при наявності інфекційного мононуклеозу, в лактаційний період Піперацилін і Амоксицилін при отиті у дорослих не застосовуються.

Залежно від тяжкості перебігу хвороби, Оксациллин призначається в таблетованій формі, у вигляді внутрішньом’язових уколів або внутрішньовенних інфузій. Таблетки приймають кожні 6 годин. Дозування визначається лікуючим лікарем в кожному конкретному випадку. Внутрішньом’язове і внутрішньовенне введення препарату проводиться протягом 7-10 днів. У деяких випадках терапія продовжується до декількох тижнів. Даний засіб протипоказано при наявності підвищеної чутливості до його складу. Обмежено застосовується у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, ентероколіт, нирковою недостатністю. Заборонено в період виношування дитини та її прикладання до грудей.

Еритроміцин при отиті найчастіше рекомендується для перорального застосування. Добова доза може становити 1-4 г, розділених на кілька прийомів (з 6-годинним інтервалом). Таблетки можуть призначатися при вагітності, однак повністю заборонені при годуванні грудьми і підвищеної чутливості до діючої речовини. Застосування препарату у пацієнтів з печінковою і нирковою недостатністю, а також аритмією, вимагає постійного медичного контролю.

Кларитроміцин відноситься до ефективних, добре стерпним антибіотиків з класу макролідів. Згідно стандартною схемою, препарат приймають двічі на добу перорально. Разова доза визначається лікарем. Для дорослого вона може становити 250 мг-1 м Особливість застосування даного лікарського засобу – необхідність приймати таблетки до або після їди (за 30 хв і 2 години по тому). Засіб заборонено до використання в першому триместрі виношування дитини, при тяжкій нирковій недостатності, порфірії, підвищеної чутливості до макролідів.

Сумамед – антибіотик від отиту, є аналогом вітчизняного макроліда Азитроміцину. Препарат приймають внутрішньо одноразово на добу протягом 3 днів. Згідно з інструкцією із застосування, на 1 терапевтичний курс розраховано 1,5 г лікарського засобу. Для максимального всмоктування Сумамед п’ють до їди або після, з великим об’ємом чистої негазованої води. При вагітності дозування розраховується суто індивідуально. Даний препарат не застосовується при серцево-судинної недостатності, цукровому діабеті, порушеної функції печінки і нирок.

Загострення хронічної форми лабіринтиту і розвиток симптомів лабіринтовою атаки вимагає додаткового призначення вестібулолітіков (препаратів, що відновлюють нормальну координацію рухів і правильне серцебиття, усувають запаморочення в поєднанні з нудотою).

Прогноз, відновлення і профілактичні заходи

При своєчасній діагностиці та призначенні адекватної антибіотикотерапії зберігається позитивний прогноз з повним одужанням. Необхідно дотримуватися всіх вказівок інструкцій, які додаються до медичних препаратів, уникати самостійної корекції доз і використання ліків довше визначеного терміну. При розвитку побічної дії яких алергічних реакцій необхідно невідкладно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Лікування антибіотиками при розвитку запалення вуха часто сприяє ослабленню захисних функцій організму і розвитку дисбалансу в кишечнику. Після терапії кожного пацієнта рекомендується пройти повний курс відновлення з призначенням імуностимуляторів, препаратів, що нормалізують кишкову мікрофлору, полівітамінних комплексів.

Для попередження розвитку отитів важливими є наступні дії:

  1. Регулярне дотримання особистої гігієни.
  2. Своєчасне лікування інфекційних захворювань.
  3. Недопущення потрапляння в органи слуху сторонніх предметів і великої кількості води.

Необхідно уникати переохолоджень, носити відповідні сезону головні убори. При очищенні слухового проходу від сірки рекомендується залишати її невелика кількість – дана речовина служить природним захистом від проникнення в організм інфекції.